Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Полная хрень, чувак! Сегодня оху*енный день был, просто бомба, ничего не скажешь. Заебатый мир адреналина, скажу я тебе!
Так вот, ночью я с Маконгой решили сходить в торговый центр. Это место – просто рай для таких дегенератов, как мы. Там всегда можно найти всех этих дурных друзей и других наркоманов, с которыми можно переть по-полной. Всегда шумно, суетно, чувствуешь себя, как наркоманский пацан в игровой аркаде.
Насколько же было круто, когда я купил этот новенький Машинку – шприц для подкожных инъекций, ахаха! А ты думал, что это детская игрушка? На самом деле, это гадость, которая позволяет мне вливать в свои жилы эту благоуханную магию наркотического опийчика. Не знаешь, что это такое? Сочувствую!
Так вот, мы с Маконгой прошлись по сувенирным магазинчикам, в которых можешь найти все, что душе угодно, только не то, что тебе нужно. Ну, кто то был бы расстроен, но не мы! Что ж, пацаны, время начинать поискуху!
Нашелся один убогий тип, который согласился нам помочь. Он оказался не таким уже и убогим на самом деле, вот такой обман мозга! Парень намекнул, что есть хана у одного из продавцов спортивных шмоток. Мы, конечно же, растоптали его, но, когда мы хотели дать ему деньги, он исчез. Это было что-то, братан, ловить таких мразей – сущий кайф!
В общем, мы дальше пошли, как все наркоманы, искать новые пруфы, что торговый центр – это наша священная земля наркомании. Прятались мы в таинственных уголках, надеялись найти то, что нужно. Но когда ты на проломе жизни, словно блудный сын Бога, все вокруг вносит хаос в твое сознание.
| Я вижу витрины с дебильными игрушками, но мне интересно только одно – где проклятые закладки?! |
Но чувство, что ты что-то нашел, несмотря на все преграды, все-таки даёт о себе знать. Когда я уже расстроился и готов был съебаться, мои глаза упали на унылый магазинчик с пинками. Опа-на, что это у нас тут? Там, в закулисье, я увидел паренька, который что-то подозрительно держал в руке. Мы подошли, разговорились.
“Че там у тебя, братик? – спросил я его, машинально вытирая пот со лба.
“А че у тебя в кармане? – ответил он с лукавой улыбкой, показывая что-то замотанное в паутинку.
“Плюха?” – спросил я, уже засматриваясь в его глаза.
“Ну да, братишка, самая настоящая плюха. Только цена вопроса будет не для слабонервных”.
Вот так, друзья, я купил свои долгожданные закладки! Безумие-море, господа, безумие-море! Этот сумасшедший торговый центр, эта жизнь, полная паразитов и дурных друзей, я в них растворяюсь. Как в водорастворимых таблетках, как в мечтах наркоманов!
Но, друзья, помните, что за все приходит хана! Зависнуть в этом безумии можно надолго, и боги об этом забывают! Жизнь без музыки и без рэпа не так красива, как кажется на первый взгляд. Но пристрастие к наркотикам может привести к реальному падению и хане.